Я понимаю, что не шедевр, но мне понравилось
Духмяна просинь, неба голубінь.
Мені незвідана донині осінь
Озвалась клекотом далеких журавлів,
І ластівок привітом стоголосим.
Наснилась мені в мареві п’янкім
Незнана і невистраждана досі
Блакитна просинь в погляді твоїм
І ніжний дотик до мого волосся.Юлия Починок
+3Ти, як лушпиння з улюбленої мандаринки,
Завжди пирскаєш в очі чимось неприємним
І пекучим.
Іноді мені хочеться викинути його
Разом із мандаринкою,
Аби не робити собі боляче,
Але чомусь терплю.
Тебе теж не можу викинути зі свого життя.
Ти переслідуєш мене дзвінками,
Навіть їхньою відсутністю.
Але я вдячна тобі, бо лише ти
Змусив мене мріяти і розповів мені,
Що таке справжня надія,
Коли її немає.
Не сковуй рухів,
Прикросте.
Не ламай рук,
Жалосте.
Не ховай лиця,
Ницосте.
Не шукай пихи,
Фатальносте.
Не споглядай лиха,
Скромносте.
Не зітхай вголос, фальшива
Печале.
Не літай у мріях, примхлива
Гордосте.
Не гостри вух, єхидна
Цікавосте.
Не чекай мене скоро, велична
Старосте,
А пануй у душі, вічна
Молодосте!
2006р
Акварель буденного ранку
Паморочить голову,
В повітрі – гіркий присмак кави.
Я – на балконі,
Спостерігаю як вирує життя.
Не бачу в цьому нічого дивовижного…
Це банальна проза
Тижня, що розпочався…
2009р