спасибо за помощь))

[Navy]

Дневники пишут, что в онлайне полно юзверей, но это наверное, глюк. Если не глюк, мне будет довольно горько.
А стих я нашла сама. Спасибо.

„Я хочу вийти в сад...” Олег Соловей

Я хочу вийти в сад
де Осінь
малює пензлем
синій листопад

Я хочу в сад
дерева там
оголено-сумні
у стилі аванґард

і ось він — сад —
замріяний тихенький
під першим снігом як
лукум-рахат

21.10.97

@темы: О бренности бытия

Comments

[Poltavka]

Глюк, глюк. Но не то, что много пользователей, а то, что никто ничего не написал. Я тебе Лину Костенко постила.

СМІХ

На вулиці – я чую крізь вікно –
Сміється жінка штучним сміхом.
Мабуть, їй сумно, але жінка хоче,
Щоб їй хотілося сміятись.

А я дивлюсь на ріки темних вулиць,
На голови веселих ліхтарів,
Одягнені в малі кашкети з жерсті,

І на моє високе підвіконня
Каштани білі квіти подають…

А я дивлюсь і думаю про вірші.
Коли їм сумно – хай вони сумують.
Хай тільки не сміються штучним сміхом,
Бо щирі люди закривають вікна.

[Poltavka]

Если хочешь, могу еще мою полтавскую тезку, Наталку Фурсу, выложить.

[Navy]

Poltavka Выкладывай..Жаль, что такой глюк случился, мне бы даже было его удобнее анализировать, но я уже Соловья практически дописала..Только вывод остался..

[Poltavka]

Вот:

Спинилась — врівноважити свій біг:
з нізвідки і в нікуди
спраглу втечу…
І маю — дім.
А в ньому — втішний вечір,
де я кладу щасливому тобі
холодні руки
на гарячі плечі…
А вишні ще не виспілу росу
обтрушують із цвітом на дорогу…
І місяць нависає над порогом
і — сіє час.
А з нього сходить — сум.
А з суму вродить
спрага і тривога…
І жде небесне око наді мною,
коли я навтішаюся тобою
і відігріюсь на плечі твоїм,
й — зірвуся знов:
щоб врівноваживсь дім
дорогою і втечею новою…